ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

                                             Заняття №   20 - 23                                             

                                                      ЛЕКЦІЯ

ТЕМА: Робота з дітьми раннього дошкільного віку й молодшої групи з формування елементарних математичних уявлень.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Дети у истоков математики // Спецкурс: Методика обучения математике / Авторы: Ерофеева ТИ., Новикова В.П., Павлова Л.Н. М.: АПО, 1994.

2.     Баглаєва Н. Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дошкільнят // Дошкільне виховання. - 1999.  -   № 7.

3.     Базовий компонент дошкільної освіти. – К., 1999.

4.  Гришина Т. Освітня технологія як об’єкт методичної роботи.-К., 2004.

5.  Давайте поиграем: математические игры для детей 5-6 лет/ под ред.

Столяра А.-  М.: Просвещение, 1991.   

6.  Концепція дошкільного виховання в Україні.-К., 1993.

7. Крутій К.Л. Перспективне планування роботи з дітьми молодшого дошкільного віку. - Запоріжжя.: ЛІПС, 2002.

      8.   Математична логіка /Укл.Сорокатюк Г.-Харків,2004.

9. Плетенецька Л.,  Крутій К. Логіко-математичний розвиток дошкільників. – Запоріжжя, 2002.

10.                        Сычева Г. Формирование элементарных    представлений.- М.- 1996.

11.                        Соловьёва Е. Игры–занятия по формированию элементарных математических представлений. // Ребенок в детском саду. – 2001.- № 5-6.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ:   вікові етапи, напрямки роботи з ФЕМУ, методичні рекомендації для вихователя.

1 етап – організація студентського колективу, вивчення карти модуля 3.

Теоретичне опитування з модуля 1 (1б).

Методика ФЕМУ це - ……………..

Зміст ФЕМУ в ДНЗ - ………………

Логіко-математичний розвиток -  …….

Логічна грамотність - ………….

Логіко-математична компетенція - ………………

2 етап – лекція

                                                  ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1.     Вікові особливості навчання дітей раннього та молодшого дошкільного віку.

2.     Напрямки роботи з ФЕМУ з дітьми раннього та молодшого

     дошкільного  віку.

3. Робота вихователя з дітьми раннього та молодшого дошкільного  віку з  ФЕМУ.

 1 питання

Постійне вдосконалення системи дошкільної освіти, підвищення вимог до якості освітньої роботи в усіх її ланках, психолого-педагогічні дослідження підтвердили необхідність і доцільність поглиблення змісту знань, умінь та навичок кожної дитини. Тому, у роботі зі дітьми вихователь повинен враховувати вікові особливості дітей, основні вікові новоутворення. 

Враховуючі той факт, що ранній та молодший дошкільний вік – це унікальний період, пов'язаний з  високою сенситивністю малюка щодо формування більшості специфічних людських якостей та здібностей, ми вважаємо його дуже значущім для формування елементарних математичних уявлень. У ранньому та молодшому дошкільному віці ми виокремлюємо основні викові етапи:

ü Вік немовляти (0 – 1 р. ж.)

ü Переддошкільний вік (1 – 3 р. ж.)

ü Молодший дошкільний вік (3 – 4 р. ж.)

На думку багатьох дослідників пріоритетними  завданнями у віці немовляти, переддошкільному, молодшому дошкільному віці є засвоєння людських способів використання предметів та розвиток мовлення. Тому вихователь повинен це враховувати під час роботи з дітьми.

Нам відомо, що немовля розвиває дії  з  предметами, орієнтується в довкіллі (за словом дорослого). Розвиваються сенсорні процеси, вміння розрізняти різні зорові враження через стимулювання яскравими іграшками, різними кольорами, розмірами, формами. У перед- дошкільному віці провідною є предметно-маніпулятивна діяльність, в процесі якої у малюка формуються уявлення про функціональне призначення предметів, розташування предметів у просторі (складає пірамідку, будує башту).    У цей період активно формується пізнавальна сфера  ( сенсорні відчуття  (орієнтування у кольорі, формі, величини, просторі, борічне відчуття (другий рік життя)), пізнавальні процеси (сприймання, наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення (узагальнення), мовлення, уява), відбувається розвиток самосвідомості, самості, розвивається здатність встановлювати ділові контакти.  

Молодший дошкільний вік характеризується розвитком інтелектуальних навичок,  а саме:  дитина засвоює поняття «мало», «багато» та ін.,  може згрупувати предмети за величиною, кольором, формою.  Для малюків цього  віку характерна висока пізнавальна діяльність (допитливість).

2 питання (заповнення першої частини таблиці)

Пропоную розпочати заповнювати таблицю напрямків роботи з ФЕМУ  на різних вікових етапах:

№ з/п	Вік дитини	Формування уявлень про множину	Формування уявлень про число	Формування уявлень про величину	Формування уявлень про форма	Формування уявлень про простір	Формування уявлень про час
1.	Ранній вік	Уявлення про множину, як структурно-замкнену єдність. 3 р. ж. (багато – один)	Опанування дій, які готують до лічілюної діяльності (перебирання, перекладання з промовлян- ням  «Ще-ще», «Ось-ось»	(2 р. ж.) Вчиться групувати предмети за величиною	(1 р. ж.) виділяє форму як властивість предметів (2 р. ж.) Орієнтується у формі предмету	(9-12) Знаходе предмет за вказівкою дорослого (2 р. ж.) Орієнтується у просторі(дале- ко – близько, високо-низько) (3 р. ж.) орієнтування на собі.	1 р.ж. Формування відчуття часу при годуванні 2 р . ж . Вживають дієслова у теперішьому, минулому та майбутньому часі 3 р.ж. поняття «сьогодні», «завтра», «зараз», «потім», «ранок», «вечір», «день».
2.	Молодший дошкільний вік	Порівняння множин (накладання,  прикладання) за їх чисельністю (багато, мало, стільки ж, ні одного) . Розпізнання множин у межах 3.	Рахувати до трьох	Уявлення про величину шляхом порівняння (прикладання, накладання, зорове зіставляння) Визначати абсолютну (довгий – короткий) та відносну (довший – коротнший) величину предметів. Уявлння про товщину, ширину)	Називає геометричні фігури (квадрат, коло, трикутник, куб). Тактильне обстеження предметів (сторона, вершина). Класифікація фігур.	Орієнтування від себе.	Контрастні частини доби (ранок-вечір, день-ніч) суміжні (ранок –день, вечір – ніч).
3.	Середній дошкільний вік
4.	Старший  дошкільний вік

Таблиця дає можлівість визначити роботу вихователя з формування елментарних математичних уявлень на кожному віковому етапі, враховуючі психолого-педагогічну характеристику віку. 

3 питання

Спираючись на вікові особливості формування елементарних математичних уявлень ми визначили методичні рекомендації щодо роботи вихователя з ФЕМУ  у ранньому та молодшому дошкільному віці:

    заняття з ФЕМУ починаються у молодшій групі (індивідуально-групові та індивідульні, під час заняття діти повинні рухатися, велика кількість наочності), у ранньому віці заняття з сенсорного розвитку;

    основними методами  ФЕМУ у дітей раннього та молодшого дошкільного віку є дидактична гра, вправа, моделювання, експериментування;

    закріплення набутих знань у повсякденному житті (доручення);

    інтегрований підхід до навчання (сфери Базового компоненту, лінії розвитку за Базовою програмою «Я у світі»);

    врахування індивідуальної зони найближчого розвитку кожної дитини.

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ З ФЕМУ У РАННЬОМУ ТА МОЛОДШОМУ ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

Календарний план

Діяльність  дітей	І половина дня				ІІ  половина дня
Організована діяльність (ігрова,  навчально-пізнавальна,  трудова)
Самостійна діяльність (ігрова,  пізнавальна, трудова, художньо-молвленнєва, образотворча)
Сфери Базового компоненту	Я сам	Люди	Культура	Природа	Я сам	Люди	Культура	Природа

Вимоги до оформлення дидактичної гри (ранній вік, молодший дошкільний вік):

Назва дидактичної гри.

Вид дидактичної гри: (гра з предметом, настільно-друкована, словесна), класифікація за О. Сорокіною: гра-подорож, гра-доручення, гра – припущення, гра- загадка,  гра –бесіда.

Ігрові завдання: (згідно програмових вимог)

Правила гри: характеристика та способи ігрових дій.

Ігрові дії: опис гри.

Результат гри: (тримані знання, навички).

Вимоги до оформлення конспекту заняття у молодшій групі:

Тривалість заняття – до 15 хв (індивідуальні особливості дітей)

Мета заняття: навчити, розвинути, виховати.

Попередня робота:

Методи та прийоми:

Методичне забезпечення заняття:

Алгоритм заняття:

Етап заняття	Вид діяльності	Діяльність вихователя	Діяльність дітей
1 етап – Організаційний момент (2-3 хв.)	Психогімнастика Сюрпризний момент	Налаштування дітей на навчальну діяльність	Виконують дії за вказівкою вихователя
2 етап – Активізація та мотивація пізнавальної діяльності (5 хв)	Дидактичні вправи (2 ) Ігрові завдання Казкова подорож	Активізувати пізнавальну діяльність дітей	Виконують ігрові завдання, вчаться працювати у колективі, розивати бажання досягати результату, виявляють допитливість
ЕТАП РЕЛАКСАЦІЇ (музично-ритмічна пауза, оздоровча гімнастика,психогімнасти, фізхвилинка)
3 етап - Закріплення нових знань (5 хв)	Дидактична гра, моделювання, малорухлива гра, педагогічна ситуація,	Розвиває мислинні операції, пізнавально-навчальні навички, інтерес до навчальних ігор	Засвоюють пізнавально-навчальні навички (слухати, виконувати дії за вказівкою, самоконтроль, робота в колективі)
4 етап – Підсумки заняття	Колективна гра, аналіз діяльності дітей, психогімнастика.	Аналізує діяльність дітей, підводе підсумок.	Навички самоконтролю, контролю інших, уміння висловлюватися, пояснювати свої думки.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 24-25

ТЕМА :  Організація роботи з ФЕМУ з дітьми раннього та молодшого дошкільного віку.

 КУРС : ІІІ 

 КІЛЬКІСТЬ ГОДИН : 2

 СПЕЦІАЛЬНІСТЬ : «Дошкільна освіта»

МЕТА : сформувати у майбутніх вихователів навички організації навчально-виховного процесу в ДНЗ (календарне планування, аналіз заняття). Розвинути професійні вміння. Виховувати інтерес до майбутньої професії.

 МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ :

Відео заняття, додаток № 1 ,№ 2.

 ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА ХІД ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ :

1 етап -  Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Індивідуальне опитування.

2 етап - основний  – практичне заняття .

                                       План:

1.      Дискусія «Організація навчально-виховного процесу дітей раннього та молодшого дошкільного віку  з ФЕМУ». (1б)

2.      Презентація самостійної роботи. (3б)

3.      Аналіз заняття «На гостини до Колобка». (Додаток № 1) 1б

4.      Розробка календарного планування за Базовою програмою «Я у світі» для І та ІІ молодшої груп «Цікава математичка малечі» (Додаток № 2).   (3б)

                                                                  Відео заняття:

                                                    Інструкція до виконання :

1.  Задати дискусійне запитання, взяти участь в обговоренні.

2. Презентувати самостійну роботу.

3. Переглінувши заняття проаналізувати його (визначити мету, методи та прийоми, обладнання, основні етапи заняття). Надати вихователю методичні рекомендації (робота з додатком № 1).

4.  Працюючі з додатком № 2 розробити календарне планування на один день з ФЕМУ для дітей раннього або молодшого дошкільного віку  враховуючі принцип інтеграції  (за сферами Базового компоненту). Прокоментувати свій план.   

3.3 Заключний .

Підведення підсумків та виставлення поурочного балу.

ІV. Матеріали самопідготовки студентів : підготуватися до семінарського  заняття, модульної контрольної роботи.

Додаток № 1

Тривалість заняття –

Мета заняття:

Методи та прийоми:

Методичне забезпечення заняття:

Алгоритм заняття:

Етап заняття	Вид діяльності	Діяльність вихователя	Діяльність дітей

Додаток № 2. Календарний план

Діяльність  дітей	І половина дня				ІІ  половина дня
Організована діяльність (ігрова,  навчально-пізнавальна,  трудова)
Самостійна діяльність (ігрова,  пізнавальна, трудова, художньо-молвленнєва, образотворча)
Сфери Базового компоненту	Я сам	Люди	Культура	Природа	Я сам	Люди	Культура	Природа

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА СЕМІНАРСЬКОГО  ЗАНЯТТЯ № 26-27

ТЕМА :  Контроль модуля 3.

 КУРС : ІІІ 

 КІЛЬКІСТЬ ГОДИН : 2

 СПЕЦІАЛЬНІСТЬ : «Дошкільна освіта»

МЕТА : сформувати у майбутніх вихователів навички наукового-спілкування з теми модуля. Діагностика знань з теми модуля. 

 МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ :

Завдання до контрольної роботи модуля 3 .

 ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА ХІД ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ :

1 етап -  Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

2 етап - основний  – семінарське заняття (3 б) .

                                       Питання:

1. Особливості  розвитку й завдання математичного розвитку дітей раннього та молодшого дошкільного віку.

2. Програмове забезпечення ФЕМУ на етапі раннього та молодшого дошкільного дитинства.

3. Особливості ведення навчально-виховного процесу в групах раннього та молодшого дошкільного віку.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТВОРЧОГО БЛОКУ (5б)

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА  ВАРІАНТАМИ (ДОДАЄТЬСЯ)  (6 б)

3  етап - заключний .

Підведення підсумків та виставлення поурочного балу.

ІV. Матеріали самопідготовки студентів : підготуватися до опитування з модуля 2

                                                      ЛЕКЦІЯ

ТЕМА: Робота з дітьми середнього та старшого дошкільного віку  з формування елементарних математичних уявлень.

Література:

1.     Артемова Л. Колір, форма, величина, число.  -   К.,1997.

2.     Баглаєва Н. Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дошкільнят // Дошкільне виховання. - 1999.  -   № 7.

3.     Базовий компонент дошкільної освіти. – К., 1999.

4.  Гришина Т. Освітня технологія як об’єкт методичної роботи.-К., 2004.

5.  Давайте поиграем: математические игры для детей 5-6 лет/ под ред.

Столяра А.-  М.: Просвещение, 1991.   

6.  Концепція дошкільного виховання в Україні.-К., 1993.

7. Крутій К.Л. Перспективне планування роботи з дітьми молодшого дошкільного віку. - Запоріжжя.: ЛІПС, 2002.

8.  Лаптева В. Музыкальная математика для детей 4-7 лет.-М.

     9.   Математична логіка /Укл.Сорокатюк Г.-Харків,2004.

10.                        Плетенецька Л.,  Крутій К. Логіко-математичний розвиток дошкільників. – Запоріжжя, 2002.

11.                        Сычева Г. Формирование элементарных    представлений.- М.- 1996.

12.                        Соловьёва Е. Игры–занятия по формированию элементарных математических представлений. // Ребенок в детском саду. – 2001.- № 5-6.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ:   вікові етапи, напрямки роботи з ФЕМУ, методичні рекомендації для вихователя.

1 етап – організація студентського колективу. Теоретичне опитування з модуля 2 (3 б):

Дидактичні принципи навчання математиці в ДНЗ  ……………………

Сучасні методи та прийоми ФЕМУ  …………………………………….

Форми організації навчально-виховного процесу з ФЕМУ ……………… 

Заняття № 30-31 термінологічний диктант (0,5 б) -  (всього 3 б)

Величина - ………..

Множина - ……….

Геометрична фігура - ……………..

Час - …………………………..

Простір - ……………………….

Натуральні числа - ……………….

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1.     Вікові особливості навчання дітей середньої групи.

2.     Напрямки роботи з ФЕМУ з дітьми середньої групи.

3.     Робота вихователя з дітьми середньої групи  з  ФЕМУ.

4.     Вікові особливості навчання дітей старшої групи.

5.     Напрямки роботи з ФЕМУ з дітьми старшої групи.

6.     Робота вихователя з дітьми старшої групи  з  ФЕМУ.

1 питання

На цьому віковому етапі значно збагачується сюжетно-рольова гра. Розгортанню гри передує задум. Вдосконалюється сприйняття (Обстежує предмет, послідовно виділяє окремі частини, встановлює зв’язки між ними. Уперше складається довільне запам’ятовування. Мислення вдосконалюється: формуються причинні зв’язки. Посилюється стійкість уяви,  на етапі середнього дошкільного дитинства дитина вже здатна свідомо контролювати свою поведінку. У малюків дещо завищена самооцінка, виникає бажання бути корисним дорослому.

2 питання  ( продовження заповнення таблиці)

№ з/п	Вік дитини	Формування уявлень про множину	Формування уявлень про число	Формування уявлень про величину	Формування уявлень про форма	Формування уявлень про простір	Формування уявлень про час
1.	Ранній вік	Уявлення про множину, як структурно-замкнену єдність. 3 р. ж. (багато – один)	Опанування дій, які готують до лічілюної діяльності (перебирання, перекладання з промовлян- ням  «Ще-ще», «Ось-ось»	(2 р. ж.) Вчиться групувати предмети за величиною	(1 р. ж.) виділяє форму як властивість предметів (2 р. ж.) Орієнтується у формі предмету	(9-12) Знаходе предмет за вказівкою дорослого (2 р. ж.) Орієнтується у просторі(дале- ко – близько, високо-низько) (3 р. ж.) орієнтування на собі.	1 р.ж. Формування відчуття часу при годуванні 2 р . ж . Вживають дієслова у теперішьому, минулому та майбутньому часі 3 р.ж. поняття «сьогодні», «завтра», «зараз», «потім», «ранок», «вечір», «день».
2.	Молодший дошкільний вік	Порівняння множин (накладання,  прикладання) за їх чисельністю (багато, мало, стільки ж, ні одного) . Розпізнання множин у межах 3.	Рахувати до трьох	Уявлення про величину шляхом порівняння (прикладання, накладання, зорове зіставляння) Визначати абсолютну (довгий – короткий) та відносну (довший – коротнший) величину предметів. Уявлння про товщину, ширину)	Називає геометричні фігури (квадрат, коло, трикутник, куб). Тактильне обстеження предметів (сторона, вершина). Класифікація фігур.	Орієнтування від себе.	Контростні частини доби (ранок-вечір, день-ніч) суміжні (ранок –день, вечір – ніч).
3.	Середній дошкільний вік	Порівння множин  (однаково, більш: на один, на два)	Кількісна та порядкова лічба у межах 5.	Робити серіацію предметів за довжиною, шириною, висотою, товщиною, об’ємом. Оцінка величини. Вимірювання сипкіх величин, ширини, довжини за допомогою умовної мірки (ІІ пів.)	Знайомство з площинними та просторовими геометричними фігурами. Геометрична форма як еталон. Давати словесний опис фігури.	Орінтування від предмету, від себе.	Поняття «вчора», «сьогодні», «завтра». Дати уявлення на прикладах про поняття «ШВИДКО» «ПОВІЛЬНО»
4.	Старший  дошкільний вік

3 питання

Спираючись на вікові особливості формування елементарних математичних уявлень ми визначили методичні рекомендації щодо роботи вихователя з ФЕМУ  у середньому дошкільному віці:

    заняття з ФЕМУ (фронтальні, індивідуально-групові та індивідульні, велика кількість наочності), у ранньому віці заняття з сенсорного розвитку;

    основними методами  ФЕМУ у дітей середнього дошкільного віку є дидактична гра, вправа, моделювання, експериментування;

    закріплення набутих знань у повсякденному житті ;

    інтегрований підхід до навчання (сфери Базового компоненту, лінії розвитку за Базовою програмою «Я у світі»);

    врахування індивідуальної зони найближчого розвитку кожної дитини.

4 питання (за програмою «Впенений старт»)

Протягом старшого дошкільного віку істотно розширюється коло людей, з якими спілкується дитина. Предметом її уваги все більше стає світ соціальних відносин дорослих людей, в який дитина намагається увійти. Центром для неї та її щоденного буття є дорослий як носій суспільних функцій та вимог. Основна потреба — прагнення жити з людьми, що її оточують, спільним життям, входити з ними у безпосередній контакт, постійно перетинатися з проблемами дорослого світу. Проте життя дитини проходить в умовах опосередкованого, а не прямого зв’язку зі світом дорослих. Розрив між ідеальними прагненнями та реальними можливостями дошкільника усувається шляхом моделювання дитиною бажаних відносин у сюжетно-рольовій грі. Порівняно з попереднім життєвим періодом істотно змінюється місце дошкільника серед дорослих: у нього з’являється коло елементарних обов’язків; спільна з дорослим діяльність змінюється самостійним виконанням вимог, вказівок, доручень, прохань дорослого; впроваджуються елементи систематичного навчання як певним чином організованої та унормованої діяльності. Важлива характеристика соціальної ситуації розвитку дитини — стабілізація взаємин з однолітками, утворення “дитячого суспільства”, оформлення дитячої субкультури з притаманною їй територією, правилами співжиття, інтересами, ролями, перевагами, пріоритетними цінностями, соціальним статусом кожного її члена. Провідна діяльність. Протягом цього вікового періоду ускладнюється провідна діяльність дитини — сюжетно-рольова гра. Якщо у попередні вікові періоди дитина в ході елементарної рольової гри “оволодівала” дорослим як знаряддям (намагалася практично діяти з ним, використовувати для задоволення своїх потреб), то тепер вона усвідомлює: доросла людина не залишається байдужою до її впливів, відповідає на них певним чином. У сюжетно-рольовій грі старший дошкільник програє різноманітні ситуації, пов’язані з людськими відносинами, систему своїх дій у цих ситуаціях та систему наслідків цих дій для себе та оточення. У сюжетно-рольовій грі дитина спочатку дієво, емоційно, а потім й інтелектуально освоює систему людських відносин.

Істотних змін зазнає змістовий компонент ігрової діяльності — ускладнюється та урізноманітнюється сюжет гри як її основний стрижень, дедалі більше наближаючись до реального життєвого контексту. Структура сюжету вдосконалюється за рахунок різних способів творчої побудови. За допомогою дорослого формуються цікаві, логічно виправдані, наближені до сучасного життя ігрові задуми, вдосконалюється вміння дитини зображувати і передавати сенс життєвих вражень, а не лише їх зовнішню сторону. Розширюється діапазон ігрових ролей, розвивається здатність типізувати та індивідуалізувати роль. Дошкільник все частіше відтворює в сюжетах різнобічні рольові зв’язки, проявляє гнучкість, уміння змінювати рольові дії, добре орієнтується у своїх ігрових діях на відтворення статеворольових поведінкових стандартів.

Удосконалюється процесуальний компонент сюжетно-рольової гри: зростає здатність до самоорганізації, планування ігрових дій, делегування повноважень організатора гри найбільш компетентному учасникові. Формується вміння дотримуватися встановлених ігрових правил, а також придумувати свої, попередньо їх формулювати та дотримуватися в грі. Через сюжетно-рольову гру дитина усвідомлює, що будь-яка діяльність потребує від людини виконання певних обов’язків та дотримання певних правил.

У ході сюжетно-рольової гри у дитини виникає потреба в товаришах, спільниках, без яких гра втрачає сенс. Спілкуючись з однолітками, дитина навчається співробітничати, підкорятися, керувати, розподіляти функції, вчиняти справедливо, відчувати себе членом групи, відстоювати власну гідність. У грі дитина виховується як суб’єкт комунікативної діяльності — розвиваються її соціальні почуття, формуються партнерські взаємини, збагачується досвід конструктивного міжособистісного спілкування. Розвиваються два види взаємин — ігрові та реальні (перші відображають відносини по сюжету й ролі, другі є взаєминами партнерів, товаришів). Гармонійне поєднання ігрових та реальних взаємин можливе за умови сформованості у дитини ініціативності, товариськості, совісті, елементарного образу “Я”, децентрації (здатності поглянути на ситуацію очима іншої людини, вміння стати на її місце). У грі дитина опановує мову спілкування, взаєморозуміння, взаємодопомоги, узгодження своїх дій з діями партнерів, навчається домовлятися, обґрунтовувати свою думку, знаходити домірне місце в групі однолітків.

Істотно змінюється здатність дитини до контрольно-оцінних дій: більш адекватною, обґрунтованою та розгорнутою стає самооцінка; збагачується досвід нормативно-оцінних дій, виробляється звичка якісно характеризувати свої ігрові дії та поведінку; збагачується гама переживань з приводу ігрових досягнень та морально-естетичних проявів. Особливого значення набуває гра для розвитку в старшому дошкільному віці рефлексії — здатності дитини аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви, думки, співвідносити з очікуваннями інших, авторитетних для дитини осіб, та моральними нормами.

Урізноманітнюються творчі дитячі ігри. Дитина виявляє інтерес не лише до сюжетно-рольових, а й до ігор-драматизацій, інсценівок, театралізацій, ігор з елементами праці та художньо-естетичної діяльності, конструктивних, спортивних, дидактичних, рухливих, інтелектуальних.

Гра як провідна діяльність відіграє визначальну роль у розвитку психіки та особистості дитини: в ній формуються довільні увага і пам’ять; розвивається розумова діяльність (предмет-замінник, що використовується в грі, стає опорою для розвитку мислення, дитина фантазує з ним, наділяє певними характеристиками); вдосконалюється уява (дитина замінює одні предмети іншими, бере на себе різні ролі, створює нові сюжети); відбувається подальший соціальний розвиток (дитина приглядається до поведінки та взаємин дорослих, однолітків, набуває навичок спілкування, навчається діяти за правилами); розвиваються почуття (вона тонше диференціює різні почуття, розпізнає та передає мімікою основні з них, адекватно реагує, робить припущення з приводу ймовірних причин); розвивається вольова регуляція поведінки (дошкільник навчається очікувати, утримуватися від чогось, доводити розпочате до кінця, долати труднощі, виявляти наполегливість тощо).

Гра відіграє важливу роль у розвитку мовлення дитини: ігровий сюжет потребує мовленнєвого спілкування, вміння висловлюватися, обґрунтовувати думки, звертатися з пропозиціями, проханнями, вибаченнями тощо, здатності інтонувати мову різних персонажів.

Вікові новоутворення свідомості та особистості: перший схематичний обрис дитячого світогляду; внутрішні етичні інстанції (зачатки почуття совісті); супідрядність мотивів (продумані дії починають переважати над імпульсивними, мотив “хочу” поступається мотиву “треба”, більшого значення набувають соціальна мотивація); довільна поведінка (здатність діяти цілеспрямовано, долати труднощі на шляху до мети, елементарно контролювати та регулювати свою діяльність); творча уява (прагнення відійти від шаблона та зразка, схильність до фантазування, вигадування, творчої ініціативи); особиста свідомість (усвідомлення свого обмеженого місця в системі відносин з дорослими, орієнтація у власних чеснотах і вадах, виникнення більш-менш реалістичної самооцінки, самоповаги, прагнення бути визнаним іншими). Пізнавальний розвиток забезпечується розвитком пізнавальних процесів (сприйняття, пам’яті, уваги, уяви, мислення) та розвитком розумових операцій (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації та ін.). питання (продовження таблиці)

№ з/п	Вік дитини	Формування уявлень про множину	Формування уявлень про число	Формування уявлень про величину	Формування уявлень про форма	Формування уявлень про простір	Формування уявлень про час
1.	Ранній вік	Уявлення про множину, як структурно-замкнену єдність. 3 р. ж. (багато – один)	Опанування дій, які готують до лічілюної діяльності (перебирання, перекладання з промовлян- ням  «Ще-ще», «Ось-ось»	(2 р. ж.) Вчиться групувати предмети за величиною	(1 р. ж.) виділяє форму як властивість предметів (2 р. ж.) Орієнтується у формі предмету	(9-12) Знаходе предмет за вказівкою дорослого (2 р. ж.) Орієнтується у просторі(дале- ко – близько, високо-низько) (3 р. ж.) орієнтування на собі.	1 р.ж. Формування відчуття часу при годуванні 2 р . ж . Вживають дієслова у теперішьому, минулому та майбутньому часі 3 р.ж. поняття «сьогодні», «завтра», «зараз», «потім», «ранок», «вечір», «день».
2.	Молодший дошкільний вік	Порівняння множин (накладання,  прикладання) за їх чисельністю (багато, мало, стільки ж, ні одного) . Розпізнання множин у межах 3.	Рахувати до трьох	Уявлення про величину шляхом порівняння (прикладання, накладання, зорове зіставляння) Визначати абсолютну (довгий – короткий) та відносну (довший – коротнший) величину предметів. Уявлння про товщину, ширину)	Називає геометричні фігури (квадрат, коло, трикутник, куб). Тактильне обстеження предметів (сторона, вершина). Класифікація фігур.	Орієнтування від себе.	Контростні частини доби (ранок-вечір, день-ніч) суміжні (ранок –день, вечір – ніч).
3.	Середній дошкільний вік	Порівння множин  (однаково, більш: на один, на два)	Кількісна та порядкова лічба у межах 5.	Робити серіацію предметів за довжиною, шириною, висотою, товщиною, об’ємом. Оцінка величини. Вимірювання сипкіх величин, ширини, довжини за допомогою умовної мірки (ІІ пів.)	Знайомство з площинними та просторовими геометричними фігурами. Геометрична форма як еталон. Давати словесний опис фігури.	Орінтування від предмету, від себе.	Поняття «вчора», «сьогодні», «завтра». Дати уявлення на прикладах про поняття «ШВИДКО» «ПОВІЛЬНО»
4.	Старший  дошкільний вік	Поділ цілого на частини (групування, класифікація, Аналіз)	Кількісна та порядкова лічба у межах 10 (пряма, зворотня) суміжні числа Рахунок парами. Знайомство з цифрами Знайомство з арифметичною задачею. Склад числа	Ознайомлення з масою . Вимірювання умовою міркою	Ромб, овал, піраміда, багатокутники, Лінія, відрізок, циліндр	Орієнтування  жіж предмету	Дні тижня Поняття  про добу Ознайомлення з часами

3 питання (за програмою «Впевнений старт»)

У розділі «Пізнавальний розвиток» подано обсяг завдань, необхідних для розвитку пізнавальних інтересів, здібностей, психічних процесів та операцій мислення, розширення досвіду пізнання світу і себе у ньому, стимуляції самостійної пізнавальної активності як запоруки успішного подальшого навчання. Програмові завдання охоплюють загально пізнавальний та логіко-математичний аспекти. Вони згруповані за напрямками: «У світі природи», «У світі предметів», «У світі людей», «У світі чисел і цифр», «У світі форм і величин», «У світі простору і часу».

Освітні завдання:

1.     формувати позитивне ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду;

2.     розширювати досвід пізнання дитиною навколишнього світу та усвідомлення себе у ньому;

3.     сприяти розвитку самостійної пізнавальної активності дитини;

4.     сприяти розвитку та вдосконаленню різних способів пізнання відповідно до вікових норм та індивідуальних темпів розвитку дитини;

5.     цілеспрямовано розвивати пізнавальні процеси за допомогою спеціальних дидактичних ігор та вправ, максимально використовувати розумові операції в процесі пізнання світу;

6.     розвивати пізнавальні здібності дитини, вміння аналізувати різні явища і події, зіставляти їх, узагальнювати, робити елементарні висновки, умовиводи, висувати припущення, обґрунтовувати власну думку;

7.     заохочувати пізнавальні питання дитини;

8.     знайомити з різними джерелами інформації (книги, журнали, телебачення, радіо, комп’ютер); показувати їх роль в житті людей.

Пізнавальний розвиток дитини здійснюється в процесі пізнавальної діяльності за напрямками: «У світі природи», «У світі предметів», «У світі людей», «У світі чисел і цифр», «У світі форм і величин», «У світі простору і часу».

«У світі чисел та цифр»

- вчити називати числа від 1 до 10, від будь – якого числа до 10, від 10 до будь – якого числа, розрізняти пряму та зворотну, кількісну та порядкову лічбу;
- ознайомлювати з цифрами (1–9 (0) та їх написанням; вчити встановлювати відповідність між цифрою та відповідною кількістю множин;
- ознайомлювати з властивостями натурального ряду чисел;
- знайомити зі складом чисел з одиниць та двох менших (у межах 10);
- вчити порівнювати дві множини за кількістю і визначати відношення «на скільки більше?», «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж» встановлювати рівність з нерівності;
- вчити використовувати знаки плюс (+), мінус (-), дорівнює (=);
- вчити виконувати дії додавання і віднімання, розв’язання нескладних арифметичних та логічних задач і прикладів;
- вчити використовувати початкові логічні прийоми, пов’язані з формуванням елементарних математичних понять;
- заохочувати до побудови найпростіших висловлювань за допомогою зв’язок «і», «чи», «якщо, то», «ні»;
- формувати інтерес до логіко-математичної діяльності, використання знань в повсякденному житті.

«У світі форм і величин»

- вчити дітей порівнювати предмети за висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснювати класифікацію предметів за визначеними параметрами;
- ознайомлювати з основними одиницями вимірювання довжини (см, м), маси (кг), об’єму (л); формувати навички з вимірювання величин, з якими дитина зустрічається у житті за допомогою умовної мірки;
- уточнювати та розширювати уявлення про геометричні фігури, їх властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник, об’ємні: куля, куб, циліндр, конус).

«У світі простору і часу»

- вчити розрізняти розташування предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині) та визначати напрямок руху (вперед, назад, наліво, направо);
- вправляти у вмінні визначати розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета, за просторовим розміщенням на площині (на столі, в зошиті);
- вчити визначати відстань, диференціювати поняття: далеко, близько, поруч, подалі;
- формувати та розширювати знання про одиниці часу: хвилина, година, доба (частини доби – ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня, їх послідовність), місяць (назви 12 місяців, їх послідовність), рік (пори року – весна, літо, осінь, зима);
- вчити диференціювати та правильно вживати часові поняття: зараз, згодом, раніше, пізніше, сьогодні, завтра, вчора, швидко, повільно тощо;
- ознайомлювати з різними видами годинників та календарів та вчити користуватися ними.

Д/з – підготуватися до практичного заняття

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 32-33

ТЕМА :  Організація роботи з ФЕМУ з дітьми сереьної та старшої груп.

 КУРС : ІІІ 

 КІЛЬКІСТЬ ГОДИН : 4

 СПЕЦІАЛЬНІСТЬ : «Дошкільна освіта»

МЕТА : сформувати у майбутніх вихователів навички організації навчально-виховного процесу в ДНЗ (календарне планування, аналіз заняття) на етапі середнього та старшого дошкільного віку. Розвинути професійні вміння. Виховувати інтерес до майбутньої професії.

 МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ :

Відео заняття, додаток № 1 ,№ 2.

 ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА ХІД ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ :

1 етап -  Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

2 етап - основний  – практичне заняття .

                                       План:

1.      Термінологічний диктант (додається). (2б)

2.      Презентація самостійної роботи. (3б)

3.      Створення загального проекту «ФЕМУ у дітей середньої та старшої груп» (ділова гра) (5б)

                                Інструкція до виконання :

1.  Задати дискусійне запитання, взяти участь в обговоренні.

2. Презентувати самостійну роботу.

3. Поділитися  на творчі групи (Дослідники, Методисти, Вихователі). Розробити проект (таблиця, схема, малюнок, колаж). Захистити проект, провести дискусію з іншими групами.

3.3 Заключний .

Підведення підсумків та виставлення поурочного балу.

ІV. Матеріали самопідготовки студентів : підготуватися до семінарського заняття

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА СЕМІНАРСЬКОГО  ЗАНЯТТЯ № 34-35

ТЕМА :  Контроль модуля 4.

 КУРС : ІІІ 

 КІЛЬКІСТЬ ГОДИН : 2

 СПЕЦІАЛЬНІСТЬ : «Дошкільна освіта»

МЕТА : сформувати у майбутніх вихователів навички наукового-спілкування з теми модуля. Діагностика знань з теми модуля. 

 МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ :

Завдання до контрольної роботи модуля 4 .

 ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА ХІД ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ :

1 етап -  Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

2 етап - основний  – семінарське заняття (3 б) .

                                       Питання:

1. Особливості  розвитку й завдання математичного розвитку дітей середнього та старшого дошкільного віку.

2. Програмове забезпечення ФЕМУ на етапі  середнього та старшого дошкільного віку .

3. Особливості ведення навчально-виховного процесу в групах середнього та старшого дошкільного віку.

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА  ВАРІАНТАМИ (ДОДАЄТЬСЯ)  (6 б)

3  етап - заключний .

Підведення підсумків та виставлення поурочного балу, підсумки модуля 4.

ІV. Матеріали самопідготовки студентів : підготуватися до опитування з модуля 2

                                                         

      Додаток № 1

Тривалість заняття –

Мета заняття:

Методи та прийоми:

Методичне забезпечення заняття:

Алгоритм заняття:

Етап заняття	Вид діяльності	Діяльність вихователя	Діяльність дітей

Додаток № 2. Календарний план

Діяльність  дітей	І половина дня				ІІ  половина дня
Організована діяльність (ігрова,  навчально-пізнавальна,  трудова)
Самостійна діяльність (ігрова,  пізнавальна, трудова, художньо-молвленнєва, образотворча)
Сфери Базового компоненту	Я сам	Люди	Культура	Природа	Я сам	Люди	Культура	Природа