ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6.

МЕТОДИКА ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО І ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ГЕОМЕТРИЧНИМИ ФІГУРАМИ І ФОРМОЮ ПРЕДМЕТІВ

                                                    ПЛАН

1.   Геометрична фігура і форма предметів як самостійні категорії дійсності.

2. Особливості розвитку уявлень про форму предметів у дітей раннього і дошкільного віку.

3.   Завдання навчання дітей розумінню форми предметів.

4.   Методика ознайомлення дітей з геометричними фігурами і формою предметів.

                                                    ЛІТЕРАТУРА

1. Базовий компонент дошкільної освіти. - К., 1999

2. Альтхауз Д., Дум Е. Цвет, форма, количество.- М., 1992

3. Артемова Л.В. Колір, форма, величина, число.-К., 1997

4. Баглаєва Н. Логіко-математичний розвиток дошкільнят: шляхи оптимізації//  Палітра  педагога.-2002.-№ 2.

5. Давайте поиграем: математические игры для детей 5-6 лет/ под ред. А.А.Столяра. - М.: Просвещение, 1991.

6.  Зайцев  В.В. Математика для дошкольников. – Волгоград, 1997.

7.  Зайцева Л. Математична компетентність: диференційований підхід // Палітра  педагога. - 2004.-№ 2.

8. Крутій К Л., Плетенецька Л.С. Логіко – математичний розвиток  дітей дошкільного віку. - Запоріжжя, 2002.

9. Математическая подготовка детей в дошкольных учреждениях / Данилова В.В. – М., 1988.

10. Позднякова В.В. Логико-математическое  развитие старших дошкольников.- Лисичанск, 1995.

11.Формирование элементарных математических представлений у дошкольников./ Под  ред. А.А.Столяра. – М.: Просвещение, 1988.

12. Щербакова К.Й.  Методика формування елементарних  математичних уявлень у дошкільників. - К.: Вища шк., 1996.

13. Щербакова Е.Й.  О математике малышам. – К., 1995.

1.     Геометрична фігура і форма предметів як самостійні категорії дійсності

Джерелами будь-яких, зокрема і математичних, знань людини є вся природа та об’єкти, створені самою людиною. У процесі суспільно-історичного розвитку людство систематизувало всю різноманітність ознак предметів. Було виділено основні форми предметів (куля, круг, квадрат …, основні кольори) тощо. Оволодіння цими основними ознаками полегшує людині орієнтування в навколишньому світі.

Всі об’єкти як субстанція динамічної дійсності розміщені у просторі і мають певну форму та різноманітні властивості. Форму, як і величину, класична дидактика розглядає як самостійну категорію дійсності, відокремлюючи один предмет від іншого у просторі. Рівень пізнання  форми є найістотнішим, бо на нього спираються при сформуванні уявлень про величину, простір тощо. Перед дитиною в загальних явищах форми необхідно розкрити різно­манітні властивості предмета: суцільність і розчленованість„ округлість і прямолінійність, відмінності у пропорціях - від­ношення висоти до ширини, довжини, розширення або звуження однієї сторони відносно іншої тощо.

Вихідним змістом поняття про форму є реальні предмети навколишньої дійсності. Перші уявлення про форму конкретних предметів дає дитині дорослий, вихователь. Однак на першому етапі розвитку у дитини виникає потреба якось розібратись у різноманітності форм. Цей процес відбувається внаслідок уподібнення одного предмета за його формою до іншого. Наприклад, дітям, розглядаючи якийсь предмет, говорять: схожий на огірок, на моркву. Поступово виникає необхідність побудувати деякі доступні для дітей узагальнення, які є не що інше, як засвоєння відомої класифікації геометричних фігур.

Форма предметів знайшла узагальнене відображення реальних предметів. Геометрична фігура є непустим місцем крапок. Геометричні  фігури виконують роль еталонів при виділенні і порівнянні предметів за формою, виступають як зразки, які допомагають дітям розібратися у всій різноманітності  ознак предметів,  знання геометричних фігур виступає в подальшому як знаряддя більш досконалого пізнання форми реальних предметів. Дитина поступово звільнюється від неекономічного способу ви­ділення форми предмета і приходить до використання суспільно фіксованих еталонів.

2.Особливості розвитку уявлень про форму предметів у дітей раннього і дошкільного віку.

Сприймання дитиною навколишніх предметів на перших етапах не  означає вилучення форми. Для дитини спочатку виступає сам предмет,  а не  особливості його форми. Для того, щоб дитина  змогла засвоїти форму, вона повинна бути певним чином підготовленою, тому програма виховання в дошкільному закладі передбачає завдання з сенсорного виховання, ознайомлення дітей  з системою геометрич­них фігур, створює у них загальне уявлення про форму.

Проблемі сприйняття форми предметів дітьми дошкільного віку присвячено багато досліджень як вітчизняних, так і  зарубіжних психологів і педагогів (М.Богуславської, В.Зінченко, А.Рузької, Д.Кислюк, Е.Корзакової, Е.Щербакової).

 Відомо, що для дітей дошкільного віку характерний інтенсивний розвиток сприйняття форми,  внаслідок чого дитина вчиться не тільки розрізняти форми, а  сприймати їх.

Дослідження показали, що уявлення про форму предметів у цілому, не виділяючи особливості її, виникає у дітей дуже рано, при цьому дитина сприймає предмет у цілому, не виділяючи особливості його форми.  Діти раннього віку простіші фігури розріз­няють несвідомо  за іншими ознаками - величиною,  кольором.

Психологічні дослідження С.Шабаліна показали, що діти трьох-чотирьох років сприймають геометричні фігури як звичайні іграшки і називають їх добре відомими предметами:   прямокутник-віконцем,  овал-яєчком тощо. Виділення орієнтовної форми у цих дітей нерозривно пов’язані  з ігровими діями.  Якщо дитина немає можливості діяти з фігурою, гратися з нею,  вона не може роз­різняти її і зовсім не впізнає. Тому слід пам’ятати, що перш ніж приступати до ознайомлення дітей  з геометричними фігурами, треба щоб у них нагромадився досвід сприйняття предметів різної  форми.

Під керівництвом дорослого сприйняття дітьми геометричних фігур поступово змінюється,  діти 4 року життя починають розуміти геометричні фігури як еталони: носовичок як квадрат,  колесо, кермо – круг…Геометрична фігура починає виконувати роль зразка.

Сприйняття форми на основі зіставлення з геометричними зразками еталонами, відмічає Е.Корзакова, допомагає дітям не тільки виділяти форму основних частин предмету, але й  визначати характерні ознаки його.  Результати досліджень довели,  що вже на другому році життя дитина вільно вибирає фігуру за даним зразком, але при умові, що порівнювальні дві фігури різко контрасті за формою (квадрат – круг) схожі геометричні фігури (квад­рат, прямокутник) важко розрізняти дітям. Це можливо тільки при систематичному навчанні під керівництвом педагога з середньої групи.

Слід  пам’ятати, що пізнання геометричної фігури дитиною ще не є поняттям про неї. Такі елементарні поняття стають доступ­ними дітям старшого дошкільного віку (6-7 років).

3. Завдання навчання дітей розумінню форми предметів.

Які ж завдання навчання дітей розумінню форми предметів пропонують вихователю діючі програми "Малятко" і  "Дитина"? (Порівняльний аналіз вимог згідно віковим групам  від молодшої до старшої).

Чи змінюються програмові вимоги за більш сучасною програмою «Вступ у світ кількості, логіки, простору й часу»? (Аналіз програми).

У процесі формування у дітей поняття про форму предметів та ознайомлення їх з геометричними фігурами, перед дошкільними працівниками стоять конкретні завдання:

·                       розвивати уміння визначати форму предметів у цілому;

·                       формувати в дітей знання про характерні ознаки геометричних фігур як еталони при визначенні форми предметів;

·                       оволодіти різними способами порівняння предметів за формою, находячи спільне і відмінне;

·                       формувати розуміння про незалежність форми від інших якостей предмету: кольору, величини тощо);

·                       розвивати окомір;

·                       оволодівати спеціальною термінологією.

Визначені завдання завжди вирішуються з урахуванням віку дітей.

Так,  дитина першого року життя роздивляється іграшку,  перекладаючи її  з однієї руки у другу.  Наприкінці першого року життя діти повинні діяти з предметами відповідно до їхніх властивостей,  форми:  штовхати і прокочувати кулю,  виявляти інтерес до дій з кубиками та цег­линками,  пізнавати їх,  стежити за діями дорослого і відтворювати нескладні  дії:  накладати кубики один на другий, укладати їх поруч.

На другому році життя у дитини розвивається наочно-дійове мислення. Малюків діти цього віку навчають розрізняти різко контрасті за формою предмети (кулю,  куб,  цеглинку, тригранну призму), уміти накладати кубики, цеглинки  один на другий, ставити їх поруч, розрізняти форму предметів незалежно від величини і  кольору. Розвивається узагальнене уявлення про предмети.

На третьому році життя дітей навчають не тільки розріз­няти в діях кулю та куб (взяти,  принести),  а й  вміти порівнювати їх між собою:  велика кулька-маленька.  При безпосередньому порівнянні, прикладаючи один предмет до іншого, накладаючи або зіставляючи предмети, в активному словнику дітей з’являються слова:  куля, куб,  великий,   маленький.  

Мислення дітей четвертого року життя носить наочно-дійовий характер,  здійснюється подальше вдосконалення процесу узагальнення: діти не лише орієнтуються на  зовнішню схожість предметів, але й об’єднують їх за  призначенням. Завдяки цьому розширюється і об’єм   програмових  завдань щодо  ознайомлення дітей з формою предметів взагалі та  з геометричними фігурами зокрема. Так, діти цього віку ознайомлюються з новими площинними фігурами:   кругом,  квадратом, та трикутником. Діти повинні знати їх характерні ознаки, уміти розрізняти круг та квадрат,  користуючись прийомами обстеження дотиково-руховим та  зоровим шляхом,  знайомі геометричні фігури діти повинні уміти розрізняти і  за різними іншими ознаками: кольором, величиною.

На п’ятому році діти вчаться розрізняти досить складні форми предметів,  виділяючи за допомогою зору, дотику їхні окремі елементи,  встановлюючи співвідношення між ними. Дітей ознайомлюють з прямокутником та овалом, вчать розрізняти і називати геометричні тіла:  куб,  шар,  циліндр. 

В старшій групі  значно поширюється коло знань про геометрична фігури Дітей ознайомлюють  з класифікацією фігур за певними ознаками,  підводять до розуміння такого загального поняття,  як чотирикутник і  його ознаки.  В  процесі сформування уявлень про форму предметів ускладнюється вправи  з групування предметів: збільшується кількість  ознак - за  кольором,  розміром,  матеріалом; створюються передумови для розвитку аналітичного сприйняття форми предметів,  складених з кількох частин.

Дітей старшого дошкільного віку вчать виділяти форму предме­тів,  порівнюючи їх з відомими фігурами, ознайомлюють  з многокутниками (п’яти, шестикутниками) та їхніми елемен­тами:  сторонами,  кутами,  вершинами,  вчать  здійснювати практичне перетворення многокутників,  видозмінювати геометричні  фігури.

Геометричні  фігури можуть бути предметом лічби,  матеріалом змісту арифметичних задач. Такий  зв’язок кількісних уявлень  з уявленнями про геометричні фігури створює основу для логіко-математичного розвитку дитини. 

4. Методика ознайомлення дітей з геометричними фігурами і формою предметів.

Яким чином відсувається ознайомлення дітей  з геометричними фігурами і формою предметів? Як свідчать дослідження М.Богуславської, В.Зінченка, А.Рузької та інших, більш глибоке пізнання форми предметів здійснюється не тільки в процесі сприйняття тієї чи іншої форми з участю зорового аналізатора,  а й  завдяки активному дотиково-руховому сприйняттю форми з використанням слова.  Спільна робота цих аналізаторів сприяє більш точному сприйняттю форми предметів.

Відповідно до сучасних фізіологічних та психологічних досліджень відчуття та сприйняття мають рефлекторний характер, є своєрідними орієнтовними діями.  За висловом Ананьєва, сам сенсорний образ можна розглядати "як рефлекторний ефект роботи аналізаторів".

Вивчаючи особливості орієнтовно-дослідницької діяльності в процесі сприйняття форми дітьми дошкільного віку, С.Богуславська відмічає, що способи обстеження форми геомет­ричних фігур у дітей на різних ступенях дошкільного віку різні і  залежать від розвитку  здорового сприйняття якостей форми. З’ясувалося, що у дітей 4 років ще не сформовані раціональні способи зорового обстеження форми і  цей процес здійснюється ними при активній участі  рук.

У молодших дошкільників ще немає  сформованих прийомів зорового обстеження. Виділення орієнтирів форми тісно пов’язане з ігровими діями. Дитина в цих умовах легше кидає  мимовільний погляд,   огляд дитини рухається по середині поверхні фігури, зовсім відсутні рухи очей, які б  стежили за контуром фігури.

Другий етап у  розвитку  зорового сприйняття збігається в основному  з середнім дошкільним віком і  характеризується появою цілеспрямованого обстеження фігури, яке  здійснюється за допомогою зору і дотику. Простежуючи контур фігури, діти, як правило,  охоплюють лише яку-небудь одну,  найбільш характерну частину цього контуру, тоді як інші  його частини залишаються необстеженими.

У 6 років дитина,  перш  ніж почати практично діяти  з пред­метами різних форм, досить докладно обстежує їх зором по контуру фігури,  моделює її форму.  Одночасно спостерігаються рухи, що перетинають  поле фігури, ніби вимірюючи площу  фігури. Все це разом узяте приводить до більш чіткого уявлення про форму як сукупність просторових елементів, а також про її якості.

Обстеження як педагогічний спосіб нагромадження чуттєвого досвіду допомагає удосконаленню та поглибленню сприйняття форми предметів дитиною. Але, яким би не був багатим цей чуттєвий досвід,  він залишається на рівні  чуттєвого пізнання,  відірваного від розумової діяльності дитини,  і лише слово вихователя, його вказівки, пояснення допоможуть ввести дитину в коло знань,  нагромаджених людством і доступних її  сприйманню форми.

Отже,  підкреслюючи важливість  обстеження у пізнаванні форми предметів,  слід пам’ятати, що воно будується як сенсорний досвід (зоровий,  руховий та ін.)  і сприяє утворенню певних уявлень. 

Як показали дослідже­ння, розвиток пізнавальної діяльності дітей  значно прискорюється і  удосконалюється під керівництвом дорослого.

Вся навчальна робота щодо ознайомлення з геометричними фігурами у першій  молодшій групі ДНЗ взагалі планується в повсякденному житті та під час проведення занять з будівельним матеріалом, у дидактичних іграх.

Діти засвоюють не лише назви фігур,  а й деякі їхні  харак­терні, особливості:   куля кругла,  вона  може котитися, у неї немає кутів; у кубика є кути, сторони,  кубики можна ставити один на другий.

На 4 році життя дітей ознайомлюють  з новими геометричними фігурами - кругом, трикутником та квадратом. Методичні прийоми ознайомлення з цими фігурами подібні до розглянутих раніше. Слід звернути увагу саме на обстеження цих фігур. Так, обстежуючи вперше квадрат, слід звернути увагу дітей на його характерні ознаки: наявність кутів та сторін. При обстеженні  квадрата, фігуру беруть у ліву руку та вказівним пальцем правої руки проводять по сторонах, кути показують двома пальцями правої руки, ведучи їх зустрічно. Для кращого засвоєння фігури вихователь пропонує усім дітям неодноразово обвести контур, а потім спільно виконати дії у повітрі. Під час зорового та дотикового обстеження всі дії супро­воджуються словом

Для розвитку у дітей навичок обстеження форми предметів і нагромадження відповідних уявлень широко використовуються своє­рідні ігри-доручення, дидактичні ігри: "Знайди таку саму фігуру", "Знайди свій будиночок", "Доміно фігур", "Підбери колеса до машини".

Найважливішим моментом при ознайомленні дітей з формою є організація зорового та дотиково-рухового сприйняття форми, використання різноманітних практичних дій, які виявляють її влас­тивості. Обстеження дітьми форми предмета включає такі дії: показ (демонстрація геометричної фігури, її називання, обстеження фігури  за допомогою конкретних практичних дій;  порівняння фігур,  різних за  кольором та розміром; порівняння геометричних фігур з предметами, близь­кими  за формою;  закріплення властивостей геометричної  фігури в малюванні, ліпленні,  аплікації.

Моделі слід порівнювати попарно: кулю і куб, круг і квадрат.  Фігури обов’язково треба брати різні  за розміром та  кольором, а надалі - відмінні за основною ознакою.

(Робота студентів за карткою опорних сигналів).

Цікаві прийоми щодо ознайомлення дітей з геометричними фігурами надає А.Заїка. Так, за її словами, пізнання дитиною форми предметів та ознайомлення з геометрич­ною фігурою відбувається в процесі її активної діяльності з предме­тами, речами. У 2-3 роки дитина може ліпити кульки, бруски, кубики з глини; її вчать  розглядати предмети,  обстежувати поглядом та руха­ми (дії рук).

Вправи: порівняння за розмірами предметів однакової форми, вправи на розуміння дитиною того, що форма не залежить від величини,  кольору, розташування предметів, їх матеріалу).

У 4 роки пропонує вправи на розглядання каркасної моделі-еталона геометричної фігури (лічба її елементів, порівняння різних за властивостями тіл).

Завдання – описати форму певного предмета; розпізнати предмети певної форми;  відібрати предмети за геометричним зразком.

Дітям 5 року пропонується виділити та розпізнати відомі фігури в складному малюнку; скласти малюнки з окремих частин або фігур ("Роботи"), створити аплікації,  орнаменти,  викласти їх з окремих  
елементів.

Дітям 6-7 років можна запропонувати обвести клітинки зошита,  сполучити лінією крапки у зошиті, намалювати геометричні фігури; малювати реальні предмети, називаючи форми їх деталей
або всього предмета ("машина"),  викласти предмети,   використовуючи геометричну мозаїку або конструктор; виліпити еталони геометричних тіл; вимірювати, порівнювати шляхом безпосереднього прикла­дання одна до одної однорідних форм, одну з яких взято за основу мірки (куб та бруски...).

Цікавими є пропозиції А.Столяра щодо ознайомлення дітей з такими елементами як «межа фігури» і «внутрішня область фігури». Дітям пропонують обвести, наприклад, квадрат, червоним фломастером, роздивитися контурну лінію, називаючи її межею фігури, визначити з яких елементів вона складається (сторони та верхівки кутів). Синім фломастером пропонують накласти штриховку  в середині квадрату або замалювати квадрат прямими або хвилястими лініями. Питаннями приводять дітей до розуміння, що у всіх фігур є внутрішня область і межа.

Автори посібників для студентів і вихователів пропонують різноманітні методичні прийоми щодо удосконалення знань дітей про геометричні фігури і форму предметів (опрацювання посібників Л.Метліної, К.Щербакової, В.Данилової, З.Михайлової з метою запису прийомів).

В старшій групі А.Столяром пропонуються завдання на поділ цілих фігур на рівні й нерівні частини та складання з них предметів, конструктивні завдання на складання геометричних фігур з паличок та перебудову їх в інші фігури чи предмети (2 квадрата з 7 паличок, 3 трикутники з 7 паличок). Рекомендуються логічні завдання: чи можна з однієї палички побудувати на столі трикутник, або з 2-х паличок скласти на столі квадрат?

Сучасними й цікавими є  навчальні логіко-математичні ігри А.Столяра, які спрямовані на розвиток логічних операцій «Побудуй дерево»… В процесі таких ігор у дітей розвиваються пізнавальний інтерес і діяльність, розвивається увага, уява, спостережливість, пам'ять і мовлення, мислення і його компоненти (аналіз-синтез, узагальнення і конкретизація…) Все це готує дітей до більш глибокого самостійного пізнання оточуючого світу,  застосуванню знань у повсякденному житті,  наступному засвоєнню наукових понять на уроках з математики в школі.

Запитання і завдання для контрольної роботи

   Визначте поняття «геометрична фігура», «форма».

   Які помилки роблять дошкільнята, визначаючи форму предметів?

   Назвіть ускладнення завдань щодо ознайомлення дітей з геометричними фігурами в різних вікових групах.

   В якому віці дитина використовує геометричну фігуру як еталон форми предмета?

   Що означають поняття «класифікація і трансформація фігур»?

   Які ігри Ви пропонували дітям при закріпленні знань про форму предметів?

   Визначте основні прийоми формування вмінь дітей розрізняти предмети за формою.